Сценарій

зустрічі з демобілізованими односельчанами, які були учасниками АТО

Святково прибрана зала. Підготовлений проектор для демонстрації мультимедійної презентації.

Визначене місце біля вікон для гостей (демобілізованих односельчан, поважних гостей)

Ведуча.

Шановні присутні!

У нас сьогодні особливий день. Ми маємо нагоду зустріти у стінах навчального закладу дуже поважних гостей і є нагода поспілкуватись із ними. Це щойно демобілізовані з війська, наші односельчани, які побували в «гарячих точках», брали участь в військових діях і спецопераціях у рамках проведення антитерористичної операції.

Прошу вітати оплесками цих молодих людей:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8

9.

10.

Виступ директора П.П.Марчука

Щиро раді вітати вас, дорогі односельці, у цій залі. Бажаємо всім міцного здоров’я, миру, добробуту, злагоди, щастя та благополуччя.

Нас сьогодні зібрала надзвичайно важлива тема, тривожні події в нашій державі і не тільки – це тема миру й незалежності. За останні декілька років ця тема набрала надзвичайної ваги, значення, бо мир – то основа життя і успіхів у житті. Це розуміє переважна більшість прогресивних людей світу, європейська спільнота, наш український народ, бо великою ціною і зусиллями це здобувалося.

Одна справа говорити про мир, закликати до миру, оголошувати гасла, читати вірші чи співати пісень, але зовсім інша - здобувати мир і незалежність зі зброєю в руках, на лінії вогню, під артилерійськими і мінометними обстрілами, коли поруч смерть, каліцтва, суцільна небезпека, страх або перемога.

І щоб вистояти, вижити, перемогти героїзму не завжди достатньо. Потрібно бути патріотом, любити свою Батьківщину, рідний край, понад усе цінувати свою родину, сім’ю, маму, дружину, дітей, рідних і близьких. У житті, як правило, завжди є вибір.

Наші гості – це люди, які, не задумуючись, зробили вибір, коли Вітчизна покликала захистити мир і незалежність у нашій державі або ж зробили це із власної ініціативи.

Це наші односельчани, наші рідні та близькі, колеги чи сусіди, це прості і скромні люди, переважно випускники школи, а ще Герої, патріоти нашої держави.

Спасибі Вам, дорогі наші і шановні, за достойно і з честю виконаний свій громадянський обов’язок, за те, що вистояли і виконали наказ, за те, що вижили, вистраждали, дали нам надію на краще майбутнє , спасибі, що ви тут, честь вам і хвала.

(Привітати оплесками)

Виступ учнів 7 класу із привітанням

Ведуча.

Всього з району … Всього з Красилівки демобілізовано…, повернулось…, на жаль, не всі тут присутні, та ми маємо можливість з усіма познайомитися ближче.

(Демонстрація презентації)

Ведуча.

Одними перших у березні 2014 року після нетривалої підготовки на Схід, до самої передової, відправилися Бачинський Олександр Сергійович та Сніцар Юрій Вікторович.

Бачинський Олександр Сергійович народився в селі Красилівці Ставищенського району Київської області 18 вересня 1979 року в сім’ї колгоспників Сергія Михайловича та Неоніли Іванівни. Серед чотирьох синів, які виховувалися в сім’ї, Олександр наймолодший.

Після закінчення Красилівської середньої школи проходив службу в Збройних Силах України. Після повернення одружився та проживав у сусідньому селі Гейсиха. У 2011 році разом із сім’єю переїхав на проживання в наше село. Працював у ТОВ «Красилівське» на різних роботах. Олександр має спокійну та врівноважену вдачу. Зараз разом із дружиною та своїми батьками виховують трьох дітей.

У серпні був важко поранений. Після проведених операцій, на жаль, нині перебуває на лікуванні. У середині січня 2015 року, згідно з Указом Президента, Бачинський Олександр Сергійович нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня.

Нещодавно повернувся із Одеського військового шпиталю, де йому було проведено серію чергових операцій, а після невеликого перепочинку вдома, його чекає курс реабілітації в м. Львові.

Сніцар Юрій Вікторович народився в нашому селі у 1970 році в родині колгоспників Віктора Миколайовича та Марії Харитонівни. Закінчив Красилівську середню школу. У 1989- 90 роках проходив військову службу, півроку в учбовому центрі „Десна”, після чого був прикомандирований до батальйону зв’язку в місті Кичкимет (Угорщина) – молодший сержант, командир водійського відділення.

Після служби в армії повернувся до рідного села. Одружений, разом із дружиною Лідією виховують сина Віталія.

З 1991 року працював в місцевому господарстві в будівельній бригаді.

З березня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході країни. Спочатку проходив військову підготовку в місті Житомирі. У складі 72 окремої механізованої бригади (9 рота, 3 батальйон) Збройних Сил України, ніс службу на блок-постах в містах та селищах Донецької області – Маріуполь, Комсомольське, Сніжне.

Разом зі своїми побратимами супроводжував військові колони з міста Амбросівка Донецької області до селища Краснопартизанськ Луганської області, яке знаходиться на кордоні з Росією. Дорогу в 250 кілометрів долали за 8 годин. Неодноразово попадав під обстріли, і під час одного з них отримав контузію. У серпні 2014 року приїздив додому у відпустку, а в грудні знаходився на лікуванні в київському військовому шпиталі.

З січня 2015 року - в селищі Гранітне Донецької області, що поблизу Волновахи. З березня 2015 року сержант Сніцар Юрій Вікторович – стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 батальйону, демобілізований. Нині проходить курс реабілітації в селі Девічки Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Кучер Роман Олександрович народився в нашому селі в 1993 році. Це первісток в родині Кучера Олександра Анатолійовича та Наталії Григорівни.

Учителі пам’ятають його як здібного, активного учня, який любив займатися спортом, особливо футболом. Жодні спортивні змагання не обходилися без його участі. А ще Роман - активний учасник художньої самодіяльності школи, любив співати як дуетом, так і в ансамблі, танцював українські та сучасні танці. Це хороший і вірний товариш, підтримку своїх однокласників Роман відчував і на службі в армії.

Призваний на строкову військову службу у травні 2013 року. Проходив її у військовій частині міста Новоград-Волинський Житомирської області, 30 окрема механізована бригада. Навчання відбувалися на полігоні в місті Миколаєві. Служба підходила до закінчення. Скоро додому. Але в зв’язку з подіями на Сході швидко потрапити додому не довелося. Романа відправли в зону проведення АТО.

Служив на блокпостах у Луганській області, в районі Донецького аеропорту, в Дебальцевому, Сонячному, Степанівці, Щасті, Станиці Луганській.

Будучи водієм, під постійними обстрілами зі сторони сепаратистів, доставляв у райони бойових дій продукти, боєприпаси, перевозив військових.

(із 2 батальйонів один був знищений вщент бойовиками, розбили повністю, брав участь у перевезенні спецвантажів та техніки, що залишилася). Демобілізований у березні 2015 року.

Ведуча.

Забудько Віталій Григорович, Шульга Євгеній Петрович, Барганівський Василь Петрович, Хміль Олександр Миколайович були мобілізовані у квітні 2014 року. Спочатку проходили навчання у підготовчому центрі в місті Березані Київської області. Після підготовки в складі Національної Гвардії України проводили охорону стратегічних об’єктів у місті Києві. Після чого були направлені в місто Маріуполь, проходили службу на блокпості №5, здійснювали перевірку транспортних засобів та населення з метою виявлення терористів та нелегалів.

З лютого 2015 року знаходилися на кордоні Одеської області з Придністровською Молдавською Республікою для посилення прикордонних нарядів. Довелося жити і в окопах, і в палатках.

Забудько Віталій Григорович

Народився в 1975 році в сім’ї, де виховувалися три сини. Двоє з них були мобілізовані під час подій на Сході. Віталій випускник ______ року нашої школи. Ще зі шкільних років був близький до землі та села. Багато допомагав батькам по господарству. Його ніколи не лякала праця. Тому і пов’язав своє життя з рідним селом. Працює в ТОВ “Красилівське”. Віталій одружений. Сьогодні виховує двох чудових дітей Дарину та Артема, які є учнями нашого навчального закладу.

Шульга Євгеній Петрович

Народився у 1989 році в багатодітній родині Шульги Петра Анатолійовича та Надії Іванівни.

Вчителі молодших класів згадають, що Женя був скромним, мовчазним та старанним хлопчиком. Любив все робити наодинці. Все зроблене ним було якісним, правильним і красивим. Також любив поливати квіти та чергувати в класі. Друзі в нього були або всі, або ніхто. Багато читав, але не любив про це розповідати в класі. Вчителеві приходилося підключати неабияку смикалку, щоб викликати Женю на відверту розмову, під час якої розповідав всі вивчені ним вірші і правила.

Волею долі сьогодні він разом із дружиною працюють у стінах рідної школи.

Барганівський Василь Петрович

Народився в 1983 році в селі Красилівці в багатодітній родині Петра Васильовича та Любові Яківни Барганівських. У школі запам’ятався тихим, неконфліктним учнем.

Після закінчення середньої школи працював у колгоспі тваринником, у школі — робітником, згодом у сусідньому селі Баштечки — охоронцем.

У 2002-2003 роках проходив службу в 62 механізованій окремій бригаді в місті Бердичеві. Рядовий – стрілець.

Сьогодні односельчани можуть згадати Василя добрим словом за виконану будівельну роботу в їхніх оселях.

Хміль Олександр Миколайович

Уродженець села Красилівка (27 липня 1991року). Молодший у родині Хміля Миколи Олександровича та Ольги Іванівни.

У початкових класах був відмінником. Любив займатися спортом, особливу увагу приділяв футболу. Після закінчення Красилівського навчально-виховного комплексу проходив строкову військову службу в місті Умані Черкаської області, військова частина №1588 в 222 центральній артилерійській базі боєприпасів солдатом-стрільцем. Неодружений.

Забудько Володимир Григорович

Найменший син в родині Забудька Григорія Володимировича та Надії Миколаївни, народився в 1980 році. Хлопчик ріс допитливим та працелюбним.

Володя запам’ятався вчителям та однокласникам активною життєвою позицією. Односельчани знають Володимира як людину, яка ніколи не відмовить у допомозі, прийде на виручку. Напевно, тому такою чуйною і росте його донечка. Іринку батько любить понад усе.

Строкову військову службу проходив у внутрішніх військах міста Харкова з 1998 по 2000 рік. Старший сержант, заступник командира взводу.

З 31.03.14 по 31.03.15 року проходив службу в складі ремонтного взводу 72 механізованої бригади в місті Біла Церква (в/ч 2167). Проводили ремонт та підготовку бойової техніки в зону бойових дій.

Щербина Віктор Григорович

Народився 27 березня 1986 року. Наймолодша, четверта дитина в родині красилівчан Щербини Григорія Івановича та Клавдії Костянтинівни.

Строкову військову службу проходив в 2004-2005 році патрульним в Котовському прикордонному загоні на Одещині.

З квітня 2014 року в складі військової частини №3066 проводив охорону телевізійних веж у м.Києві.

З лютого 2015 року був відправлений на допомогу прикордонникам Національної гвардії України на кордон Придністров’я з Одеською областю. Разом із дружиною виховують двох дітей.

Альмужний Сергій Валерійович

Народився в багатодітній родині Альмужного Валерія Володимировича та Валентини Степанівни у 1987 році.

Працював у ТОВ “Красилівське” на різних роботах.

У 2005-2006 роках проходив строкову військову службу в Збройних Силах України у державній прикордонній службі морської охорони міста Одеси, матрос, повар.

Взяти участь в антитерористичній операції вирішив добровільно.

З 22 серпня 2014 року проходив службу в місті Новоград-Волинський Житомирської області в 30 окремій механізованій бригаді у 5 батальйоні.

З січня 2015 року служив в Донецькій області в населених пунктах Покровське, Світлогорськ, Дебальцеве.

Швидкой Ігор Сергійович став нашим односельцем зовсім недавно.

Народився 27 липня 1990 року в Казахстані в місті Акбошар. Рідні та близькі лише теплими словами говорять про нього. Ігор відповідальний, добрий, чуйний. Це людина, яка випромінює позитив.

Військову службу проходив в місті Києві в Національному університеті оборони в 2011-2012 роках. Сержант. З березня по жовтень 2014 року, як мобілізований, працював у Ставищенському райвіськкоматі. Після чого до лютого 2015 року в складі 11 окремого мотопіхотного батальйону, як механік-водій, був направлений в Херсонську область на прикордонну заставу. До демобілізації знаходився поблизу Донецького аеропорту в Красноармійському районі.

Ведуча. У березні 2015 року були призвані на військову службу жителі нашого села Дудник Святослав Григорович, Дудник Василь Іванович, Манєєв Валентин Андрійович

Дудник Святослав Григорович

Народився в 7.10. 1974 року в нашому селі. Молодший син в сім’ї Дудника Григорія Олександровича та Павлини Онисіївни. Випускник першого ліцейного класу нашої школи. Спокійний за вдачею, привітний, скромний. Ніколи не пройде повз односельців, не привітавшись.

Строкову військову службу проходив в місті Черкаси в 1992-94 роках на базі зберігання протиповітряної оборони стрільцем в роті оборони.

Працював у місцевому господарстві зварювальником, охоронцем.

Разом з дружиною гарно виховують сина Владислава.

У березні 2015 року був мобілізований. На даний час проходить підготовку по вивченню протитанкових засобів ураження в учбовому центрі в селі Девічки Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Дудник Василь Іванович

Народився в селі Красилівці в багатодітній сім’ї Дудника Івана Олександровича та Галини Кузьмівни.

Вчителі згадають Василя як скромного, тихого школяра.

Після закінчення місцевої школи працював в КСП «Надія» трактористом.

Строкову військову службу проходив в 1995 -1996 роках в місті Вінниця в військово-повітряних силах України. Після служби в армії продовжив роботу трактористом в місті Лебедині Черкаської області.

Одружений. Має доньку.

Декілька років тому переїхав на проживання в рідне село.

До мобілізації працював у фермерському господарстві «Фортуна».

Військове навчання проходив у підготовчому центрі «Десна» на Чернігівщині. Зараз на службі у військовій частині в місті Житомирі.

Манєєв Валентин Андрійович

Народився в 1982 році в селі Торчиці Ставищенського району в сім’ї сільських трудівників, батько - довгий час колгоспний бригадир, а покійну матір односельчани пам’ятають по її чудових вишитих килимах. Валентин у родині молодший серед трьох братів. Після строкової служби працював у місцевому господарстві трактористом.

Після одруження та переїзду на проживання в наше село працював у фермерському господарстві „Фортуна”.

Сьогодні проходить навчання в підготовчому центрі в місті Яворів Львівської області.

Ведуча.

Художній номер.

Ведуча.

Цієї зустрічі з нетерпінням чекали учні та вчителі нашого закладу. Звичайно, ми хочемо почути і наших гостей. Запрошуємо їх до розмови.

Запитання для хлопців від директора Марчука П.П.

1. Чи думав ти, що ти у своєму житті пройдеш таке випробування?

2. Коли отримав повістку?

3. Як сприйняли повістку рідні і близькі?

4. За що найбільше хвилювався?

5. Що було найважче чи найскладніше?

6. За чим шкодуєш?

7. Які рекомендації та побажання можеш дати майбутнім солдатам?

8. Коли дізнався про демобілізацію і як це сприйняв?

9. Чи можна порівняти попередню строкову службу і теперішню, якщо це можливо?

10. Що є головним, коли повинен виконувати завдання?

11. Якщо повториться мобілізація – на що потрібно звернути увагу обов’язково?

Ведуча. Наш навчальний заклад активно долучався і долучається до різноманітних акцій на допомогу воїнам АТО. Так у НВК проводилися благодійні ярмарки, на яких діти мали можливість реалізувати свої вироби. Зібрані кошти у сумі___________грн. були перераховані на відповідні рахунки. У переддень зустрічі, 27 квітня, ми провели ще один такий захід для того, щоб підтримати родину учня 3 класу Бачинського Андрія Олександровича, батько якого був поранений і перебуває на довготривалому лікуванні. Тому після завершення зустрічі ми хочемо відвідати родину Бачинських та просимо приєднатися і наших гостей.

Ведуча.

Безперечно, кожен житель нашого села вболівав і вболіває за тих молодих хлопців-односельчан, які виконують свій військовий обов’язок із захисту нашої держави від зовнішніх ворогів. Не менше цією проблемою переймається і наш сільський голова Орлівський Л.П. І сьогодні він присутній у цій залі, ми запрошуємо його до слова.

(Виступ голови села).

Ведуча.

Надання слова бажаючим виступити.

Ведуча.

Із найщирішими словами подяки до Вас, дорогі гості, звертаються і наші учні, які глибоко розуміють проблеми сьогодення і турбуються про життя і долі тих, хто захищає нашу Батьківщину. Вони підготували для Вас скромні подарунки, виготовлені власноруч. Прийміть їх як вдячність за мир і спокій у наших родинах. (Діти вручають подарунки).

Ведуча.

Запрошення до фотографування з учнями.



СЦЕНАРІЙ

свята Першого вересня 2016/2017 н.р.

Директор:

Дорогі учні, шановні батьки, вчителі, та гості свята! Здається, ніби вчора малиновий дзвін останнього дзвоника сповіщав про завершення навчального року, а мелодія випускного вальсу знаменувала початок літніх канікул та відпусток. Проте час – швидкоплинна і невблаганна річ. І сьогодні всі ми знову стоїмо на порозі нового 2016/2017 навчального року. Цей день з нетерпінням чекають малі і дорослі. З хвилюванням і радістю йдуть до школи учні одинадцятого класу, оскільки нинішній шкільний першовересень є для них останнім. Я не буду описувати почуття учнів, які переступають нині поріг школи вперше. Впевнена, що першокласники 2016 року радіють і обіцяють бути сумлінними та наполегливими, гордо нестимуть звання учнів Красилівського НВК. Тож запрошуємо першокласників нового навчального року разом із вчителькою Інною Василівною Халупою на нашу святкову лінійку.

(Дудник Тая виконує пісню про першокласника, а першокласники

заходять під рушниками.)

Директор:

До першого класу Красилівського НВК зараховані:

№ з/п

Прізвище, ім’я, по батькові

1.

Бачинська Уляна Віталіївна

2.

Борщ Олексій Сергійович

3.

Вдовін Єгор Олександрович

4.

Зайчук Юрій Сергійович

5.

Іваненко Артем Сергійович

6.

Клочок Назар Павлович

7.

Миронець Олександра Іванівна

8.

Мухаммад Усман Імранович

9.

Омельчук Анна Костянтинівна

10.

Сєдих Артур Камілович

11.

Ященко Оксана Вікторівна

Директор:

Отже, урочисту лінійку, присвячену Дню знань, початку нового навчального року, оголошую відкритою! Право підняти державний прапор України надається майбутнім випускникам НВК Шарандак Діані та Ткаченку Богдану.

Звучить Державний Гімн України

Директор: (на фоні пісні «Плине кача по Тисині)

За традицією нашої школи право покласти квіти до могил загиблих воїнів надається учням 5 класу по закінченню урочистої частини.

В пам’ять про тих, хто відстояв і відстоює мир, спокій і незалежність нашої Батьківщини, оголошується хвилина мовчання (звук метронома).

Вірш «Моя Україна» (Вуйко Анна)

Музичне вітання від Пужко Т.І.

Директор:

Вітає всіх з початком навчального року і надає слово гостям.

(Виступи гостей)

Директор:

Перша вчителька...

Саме вона відкриває першокласникам двері в дивний світ казки, знань , сповнений переливами дитинства, фантазій, допитливості й бажання пізнати невідоме і тому зараз надаємо слово першій вчительці наших маленьких іменинників.

Виступ Інни Василівни

Під веселу музику на подвір’ я школи заходять Шпаргалка, Лінь, Один Бал.

Директор
А це що за підозрілі особи – теж гості?

Здається ми їх не запрошували!

1 Бал
Ми – товариші відомі усім учням знайомі.

Шпаргалка
Я - шпаргалка , ваша подруга незмінна
Про мене ви згадаєте у школі неодмінно
Бачу старші учні усміхаються, бо зі мною дуже добре знаються
На уроках їм не раз ставала у пригоді
Бо сумлінна праця вже не в моді!

Лінь
Сидіти над книжками сумно й нецікаво
Лінуватись - це найкраща справа.

1 бал
А я - почесний один бал
Хто з вас мене не заробляв?
Знаю учнів тут багато,
Попсуємо ми вам свято.


Директор

Здається, шановні, ви помилися адресою.
У нашій школі вам місця немає.

Шпаргалка

Ой-ой- йо! Це всі так кажуть, поки не доведеться писати тематичну

Лінь Чи вчити довже- ле-е-е – зні незрозумілі правила і формули!

Директор
Нам терміново потрібна допомога .
І я, здається, знаю від кого її чекати.

Директор
Запрошуємо до виступу учнів першого класу

Лінь, Шпаргалка, Один бал: А як же ми? А як же ми?

Директор А ви нам не потрібні
Прощаємось ми з вами назавжди.
Ви діти, з нами згідні?

(Лінь, Шпаргалка, 1 бал покидають шкільний двір)

Виступ першокласників.

Директор: А зараз слово надається батькам першокласників. (Виступ батьків першокласників)

Виступ Медведського В.Є.

Мама:
- Доню, можу тебе привітати - уже 1 вересня, школа кличе, ти не забула? Випускний клас все-таки. Я тобі й сукню випрасувала. (Подає).
Доня, недбало відриваючи навушник з маминого боку:
- Не-е, не хочу. Остогидла мені ця науки. Десять років терпіла!
Мама:
- Донечко, ти стільки років училася, хіба ж можна кидати навчання, тобі ж у майбутньому поступати в університет! Ну, якось той рочок ще треба потерпіти!
Доня:
- Нє-е, мам, не хочу я вчитися, це, щоб ти знала, повний атстой! Набридло. Училки пристають з домашніми, завуч директором лякає, теж мені, знайла ким, ха! А малявки з перших класів, взагалі, по беспрєдєлу. Не-є, рєшено, зі школою усьо! Зав'язую!
Мама:
- Доню цей рік дуже відповідальний для тебе і в той же час цікавий. Вірю, що ти і твої друзі успішно складуть ЗНО. Швидко збіжить час навчання в одинадцятому класі, ти не встигнеш оглянутися як закружляє тебе у вихорі випускний вальс, тож бажаю вам дорогі діти міцного здоров’я і здійснення всіх ваших мрій. (вручення короваю) (виступ батьків одинадцятикласників)

Директор:

До слова надається одинадцятикласникам.

Виступають учні 11 класу, вручають подарунки першокласникам.

Директор:

Право подати перший дзвінок надається учням одинадцятого класу та учням першого класу.

Учні дзвонять

Директор:

Свято оголошується закритим.

Звучить Державний Гімн України

Директор: А зараз прошу одинадцятикласників завести першокласників до школи .

Лунає музика


«Засвіти свічку пам’яті”

(Сценарій години скорботи і пам’яті жертв Голодомору 1932-1933р.р.)

На сцені оформлена книжкова виставка “Жнива скорботи”. На журнальному столику,застеленому вишитим рушником, лежить хлібина, горить свічка, у вазі з українським орнаментом стоять пшеничні колоски і кетяги калини.

Звучить запис уривка з вірша Антоніни Листопад.

Ні труни, ні хрестів,

І ні тризни!

Прямо в яму

Навіки-віків!

Чорна сповідь моєї Вітчизни.

Ведуча. Багатовікова історія українського народу – це, насамперед, літопис життя і смерті народу-великомученика, на долю якого випало чимало лиха. Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, позначене голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.

1932-1933 роки…Найчорніший час між чорними часами в Україні. У світі не зафіксовано такого голоду як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі.

Без стихії, без засухи без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей. Що це було?

Ці питання впродовж десятиріч тривожили світову громадскість.

Нині ми знаємо що це було.

Читець.

А люди біднії в селі,

Неначе злякані ягнята,

Позамикалися у хатах

Та й мруть…

Сумують комини без диму.

А за городами, за тином

Могили чорнії ростуть.

Гробокопателі в селі

Волочать трупи ланцюгами

За царину і засипають

Без домовини. Дні минають.

Минають місяці.

Село навік замовкло, оніміло

І кропивою поросло. (Т.Шевченко)

Ведуча. Так писав Т.Шевченко про тяжкі роки страшної епідемії – чуми, яка забрала людські життя. А чума в 1933 році забрала мільйони людських життів: старих і малих, в розквіті літ, надій і сподівань.

Протягом 1932-1933 років загинула п’ята частина сільського населення України. Люди вимирали й цілими селами. Це був цілеспрямований, ретельно спланований тоталітарним режимом геноцид проти українського народу.

Читець.

Наказано: хліба реквізувати,

До міста скопом вивезти з токів.

Заплакав вітер, де був лан багатий

І срібно лився жалісливий спів.

Вселився голод до сільської хати -

Домашня живність впала без кормів.

Запрацювали день і ніч лопати,

І день і ніч вівтар журби горів. ( М.Васильченко)

Ведуча. Лише через десятки років людям було надано право без боязні говорити про той найлютіший голод ,коли їли мишей, щурів, хробаків, реп’яхи, жаб та черепах.

Зі спогадів жительки нашого села Махаринської Ганни Олександрівни. В 1932 році їй було 13 років.

Моя мати, будучи ще дівчинкою 12 років, щоб заробити собі на харчі, найнялася доглядати заможну сім’ю Сохацьких. За старанну роботу вони подарували матері золотого хрестика. Коли мати вийшла заміж в сім’ї народилось 8 дітей. В голодну осінь 1932 року в хаті не було ні крихти. Діти пухли від голоду. Батько продає хрестика та їде до Росії. Звідки привозить одну велику хлібину, 10 кг пшона, 10 кг крупів. В Тинівці Жашківського району , де голод був не такий відчутний, батько виміняв буряків. Видавав нам по одному бурячку на день. Так батько зберіг життя всім своїм дітям.

Ведуча. Українці Канади одними з перших прагнули розказати світові правду про кремлівські злочини. Сам Яр Славутич у листопаді 1988р. свідчив перед Міжнародною комісією для розслідування голоду в Україні. У своїй книжці спогадів він, зокрема, пише: “Відкриття пам’ятника жертвам голоду 1932-1933 років можна справедливо зарахувати до найвизначніших подій ”.

До теми голодомору зверталися українські письменники, особливо з діаспори. Згадаймо бодай повісті Тодося Осьмачки, Василя Барки, Уласа Самчука, оповіді Василя Чапленка.

Читець.

А я діточок побила,

До схід сонця поварила,

Трактористу - молодцю

Наварила холодцю.

“Їж, коханий, не барися,

Виплюнь пальчики Орисі”.

Від синів та від дочок

Тільки жменька кісточок.

Душі їх пішли до раю.

Я ж останки позбираю

Тай землиці їх віддам –

Всі ми будемо отам.

Ведучий: В наше село з фронтів Великої Вітчизняної війни не повернулися 270 чоловік, а під час голодомору 1932-33років померло 1117 чоловік.

Ведучий: На вічну пам'ять землякам своїм, які залишили життя в пекельних муках споруджуються на Україні пам’ятники, встановлюються меморіали, насипані кургани на честь людей, які дивилися смерті в очі. У наших серцях повинна бути повага і пам'ять до безневинних жертв терору.

Тож пом»янимо сьогодні великомучеників нашої історії – мільйони українських селян, загиблих без куль і вибухів.

З усіх доріг, з неходжених доріг,

Ти не забудь, - ти оглянись назад

На ранок, свій, на рідний свій поріг,

Де з солов’ями вишні у сльозах.

Літа спливли мов білі журавлі,

Їх цвіт згубила доля нелегка.

Як жадібно жили вони на цій землі

Та змила цвіт їх голоду ріка.

Читець.

А гомін, як стогін, як подзвін церковний,

Сигнали на трасах і лемет металу –

За Київ, за Харків, за Суми й Полтаву –

На поклик до тих, що опухли й не встали,

Зростивши і гори зерна, й терикони!..

Озера тих сліз і століттям не випить,

Імен в Поминальних церквам не вписати…

Ой, скільки родин, скільки Мавок косатих

Пройшли до кончини крізь

Голод?!

(В.Юхимович, “Тридцять третій”.)

Звучить молитва за Україну “Боже Великий Єдиний” на музику М.Лисенка.

Конкурс “ Чарівна україночка»

Святково прибраний зал. На столі лежать пироги.

Ведучий 1: Здраствуйте дорогі друзі! Ми раді вітати вас у залі, де за кілька хвилин будуть проходити змагання «молодих господарочок». Хто з них куштуватиме пиріг перемоги? Цього ми поки що не знаємо…

Ведучий 2: Здавна в усьому світі славились українські дівчата. Їм в усі віки були притаманні неповторна врода, світлий розум, працьовитість, ввічливість, багата фантазія.

Ведучий 1: Багатьма такими рисами наділені і наші сьогоднішні дівчата, які будуть брати участь у конкурсі «Чарівна україночка». А це кращі представниці 9 класу - Зайчук Анжела, Федів Ірина, Татаркан Юлія; 7-8 класу – Осипчук Наташа, Пужко Іванна, Коваленко Лілія; І наймолодші учасниці конкурсу учениці 5- 6 класу – Вуйко Анна, Дзінорук Аліна, Коваленко Оксана, Ваколюк Валерія, Щербина Анастасія, Панасюк Діана.

Звучить пісня « А я україночка». ( Під музичний супровід проходить парад всіх учасниць конкурсу).

Ведучий 2: А зараз я представляю вам журі конкурсу: Федів Тетяна Олександрівна, Обиюх Павліна Олександрівна, Коваленко Людмила Миколаївна.

Ведучий 1: Оголошується перший конкурс. Здавна народ України славився своєю гостинністю. Зараз ми побачимо як наші учасниці знають українську кухню і в цьому їм допоможе такий твір

Ресторан наш супер - клас! Всіх запрошую я вас!

Кулінари тут привітні і готують апетитні

Надзвичайно дивні страви.

Тож відкладайте усі справи і мерщій за стіл сідайте!

Та обід розпочинайте!

Ви, мабуть, так зголодніли, що, напевне, й вовка з’їли б!

Приготуйте рученята, бо настав нам час пограти:

Якщо плеснути щосили – значить ви цю страву з’їли!

Скільки можна вже чекати? буду страви називати:

Голубці, пюре, котлетка, дерев’яна табуретка

Борщ, сметана і пампушка, теплі валянки, подушки,

Ось гарячий бутерброд і великий бегемот,

Піца, смажені биточки і зимові чобітки,

Помідори, огірочки, ложка, бублики, сорочки,

Чайник, печиво, горішки, два морозива, три книжки

Торт, цукерки, шоколад, зошит, ручка, мармелад,

Апельсин, банан, зефір, парасолька, хижий звір,

Кава, плавлений сирок, мед, повидло, молоток,

Досхочу наїлись діти? Припиняємо вже грати.

І мені, офіціанту, треба «дякую» сказати!

Ведучий 2: А тепер вам потрібно записати, які з перелічених страв ви запам’ятали. А поки учасниці і журі працюють, подивимось як конкурсанток підтримують однокласники. Назвіть відомі вам прислів’я про їжу. Одне прислів’я – один бал своїй команді.

Надаємо слово жюрі

Ведучий 1: Українська дівчина… В кожному її слові живе українська мова. І зараз ми побачимо як наші дівчата знають правила української мови. Згадайте слова-антоніми і без слів покажіть їх рухами.

Встати, руки верх, вправо, високий, худий, приємно, сміливий

Надаємо слово журі

Ведучий 1: Давайте запросимо наших учасниць до участі в інтелектуальному конкурсі. Дівчатам по черзі будемо задавати питання з народознавства, фольклору, культури України та її традицій.

1. Для якого музичного інструмента композитор П.Чайковський написав цикл творів «Пори року» (Фортепіано)

2. Як звали трьох поросят-будівників? (Ніф-Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф)

3. Квітка сонця(соняшник)

4. Продовжіть приказку «Хліб - …»(всьому голова)

5. Продовжіть приказку «Гарна дівчина, як у полі…» (Калина)

6. Має гребінець – не може ним чесатися (півень)

7. Їстівна рослина, що завезена з Америки (Картопля)

8. Український поет, автор рядків: «Садок вишневий коло хати…»(Шевченко)

9. Префікс у слові «пробудження»

10. Люди, які народилися майже одночасно (близнюки)

11. Як називається суша , повністю оточена водою? (острів)

12. Червоні коромисла через річку повисла (Райдуга)

Ведучий 2: Українську вдачу й вроду можна побачити за допомогою танцю. Саме художньою самодіяльністю зараз займуться наші учасниці. Вам пропонується вибрати собі партнера для танцю із зала. За допомогою танцю зобразіть: 9 клас – сварку; 7-8 клас – ніжність; 6 клас – спортивну гру; 5 клас – веселощі. Але журі при цьому оцінить і ваше вміння запросити до танцю партнера.

Ведучий 1: А поки журі працює, провіримо знання української мови у глядачів. Ведучий читає уривок з твору, а ви повинні за допомогою рухів поставити розділові знаки (крапка – тупнути ногою, кома – плескати в долоні).

Ведучий повільно читає.

Ось як описував українську дівчину Квітка - Основяненко. «Прямесенька як стрілочка, з чорними бровами, як шнурочки, карими очима, рожевим, як панська рожа, личком, і з зубками, ніби на ниточку нанизаними, з довгими та чорними косами, з шиєю білою, ніби з крейди наструганої».

Ведучий 2: Оголошується конкурс перукарів та модельєрів.

Небхідно нашим учасницям створити свій образ та дати йому назву.

Ведучий 1: Шановні друзі, ви напевно вже зголодніли і не проти підкріпитись, тому пропонуємо вашій увазі конкурс «Я господиня». Кожна з наших дівчат – майбутня господиня. В народі кажуть: «В хорошої господині і в хаті є, і на столі, і в ложці, і в мисці.» Конкурсантки повинні показати своє вміння прикрасити страви та представити домашнє завдання – торт. Необхідно розказати про секрети своєї страви.

Заздалегідь наготовлені варені морква, буряк, петрушка , цибуля, огірок, 4 ножики.

Ведучий 2: Свої здібності сьогодні нам гарно демонструють дівчата. А щоб не образити кавалерів дамо і їм можливість показати свою ерудованість.

Пропонуємо вам взяти участь у вікторині.

1.Головна пісня країни (гімн).

2. Аспірант в погонах (кадет).

3.Браслети для злочинців(наручники).

4.Кольор одягу в воєнторзі (хакі).

5.Солдатський будинок (казарма).

6.Морський повар (кок).

7. Три взводи (рота).

8 . Місце, де нареченому і нареченій видають довідку про кохання (загс).

9. Назвіть столицю країни кави і футболу (Бразилія).

10. Що означає слово «кіно» (картинка, що рухається).

11. Яка казкова жінка злетіла на апараті у повітря (Баба Яга).

Ведучий 2: Україна здавна славиться своєю любов’ю до пісні. І зараз ми провіримо чи знають українську пісню наші конкурсантки. Пропонуємо учасницям показати свої музикальні здібності в караоке.

Ведучий 2: Закінчився останній конкурс. Зараз журі підведе результати і буде названо переможця. Але важливо не те, хто переміг, важливо, що ми переконались, що така культурна спадщина українського народу, як мова, мистецтво, народна кухня – неоцінений здобуток, який не слід забувати.

Слово журі. Нагородження учасниць.

Міс глядацьких симпатій.

Міс артистичність.

Міс фантазія.

Бесіда на тему: Залежності — тютюнопаління, алкоголь, немедичне вживання наркотиків

Мета: вплив на формування розуміння, що залежності виникають під впливом певних речовин, обставин незалежно від нашого бажання. Усві­домлення психічної та фізичної стадії залежності. Виявлення поведінкових орієнтирів стосовно наркотичних речовин, а також впевненості підлітків щодо особистих ціннісних настанов.

Методи: опитування, обговорення життєвих ситуацій, дискусія, ро­льова гра.

Дискусія: без чого життя може втратити сенс. Питання для обговорення:

поняття «залежність» у широкому (від батьків, коханих, обставин) та у вузькому значенні (від речовин);

• особистий досвід тютюнопаління;

• особистий досвід вживання алкоголю;

• чому в усіх країнах існує вікове обмеження для продажу та вжи­вання алкоголю, тютюну;

• наркотичні речовини, медичне та немедичне вживання;

• наркотик як остання допомога для хворих на онкологічні захво­рювання;

• коли, для чого, за яких обставин може відбутися перший досвід вживання наркотиків;

• які можливі наслідки вживання тютюну, алкоголю, наркотиків;

• чи є серед знайомих залежні від алкоголю, наркотиків, чи подоба­ються вони та їхнє життя;

• причини і ситуації першого досвіду вживання наркотиків;

• приклади життєвих ситуацій.

Треба звернути увагу: на фатальність легковажного ставлення до ек­сперименту з наркотичними речовинами, які викликають залежність.

Очікувані результати: формування чітких уявлень про наслідки вживання наркотиків, реальне розуміння, чим це загрожує особистому здоров'ю, майбутньому. Аналіз причин першого досвіду вживання нарко­тиків. Самостійність висновку учасників, що відповідальність за особисте життя та поведінку — усвідомлений вибір кожного!

Рольова гра «Ти мене не вмовиш спробувати «травичку».

Мета: виявити ціннісні настанови щодо готовності не вживати нар­котики.

Хід гри: учасники групи діляться на пари, у кожній парі один гравець про­тягом 10 хвилин вмовляє іншого спробувати «травичку». Як аргументовано відмовитися від цього? Потім гравці міняються ролями. Спільне обговорення учасниками групи почуттів, емоцій, які викликала гра. Складання переліку найпереконливіших аргументів за та проти наміру спробувати наркотик.

Дискусія: в житті все варто спробувати!

Треба звернути увагу: на реакцію щодо можливості стати наркома­ном, на відчуття, які виникають, коли хтось змушує до того, що не хочеться робити; на стійкість позиції щодо негативного ставлення до вживання наркотичних речовин; переконаність в особистій правоті, в тому, що кож­ний відповідає за своє здоров'я.

Очікувані результати: свідоме розуміння відповідальності за будь-які вчинки перед собою, своїм життям, суспільством.

Бесіда на тему :

“ Їжа – друг і їжа ворог”

Мета : Поповнити знання учнів про особливості режиму харчування та його ролі у їхньому віці, домогтися усвідомлення школярами необхідності постійного спілкування за особливостями свого харчування, дбати про повноцінне раціональне споживання їжі та спілкування за своїм здоров’ям ; виховувати почуття вимогливості та відповідальності.

План

1. Енергетичний баланс людини.

2. Поради до обіднього столу.

Нині лікарням часто доводиться мати справу з учнями, які, незважаючи на старанність батьків, умудряються або взагалі не снідати, йдучи до школи, або щось перехопити на швидку.

Та трапляється й інша крайність: надмірне захоплення їжею, а звідки зайві кілограми повноти. І те, й інше нерідко призводить до захворювання, часом дуже серйозного.

Чому так важливо правильно харчуватися? У нашому організмі постійно відбувається обмін речовин. Певну кількість енергії витрачає навіть людина, що спокійнісінько лежить на канапі. Сіли до столу—витрата енергії підвищується вже на 12%, устали—ще на 20%, пройшлися—„стрибок” енерговитрат на 80-100%.

Ще інтенсивніші енерговитрати за розумовою діяльністю. Встановлено, що у 14-17 літні юнаки в середньому за добу витрачають 3200 кал, дівчата—2600 кал.

Це лише орієнтовні цифри, кожний організм має свої особливості. Збільшується енергія завдяки білкам, жирам, вуглеводам, вітамінам, солям, воді.

Отже, треба знати розумну межу в харчуванні.

Енергетичний баланс людини

Учені точно встановили, скільки основних їстівних компонентів потребує організм: 14-17-літнім юнакам – 100г, дівчаткам трохи менше. Якщо цієї норми не витримувати, сповільнюється розвиток молодого організму, ослаблюються окремі його функції. Важливу роль тут відіграють і амінокислоти. Ті з них, що в організмі не утворюються, дістали назву незамінних. Отже цінність білків визначається саме вмістом амінокислот-незамінних. Дехто вважає, що білки тваринного походження у м'ясі, яйцях, молоці поживніші від рослинних, тобто тих, які містяться в хлібі, крупах. Справді вони вкрай потрібні організму, але ж і в них немає всіх необхідних для забезпечення життєдіяльності компонентів. Отож, у вашому раціоні обов’язково мають поєднуватися різні види продуктів.

Згадую дівчат, котрі аби схуднути, зовсім не їли хліба. І поплатилися розладом здоров'я, бо позбавили організм дуже важливого рослинного білка й вітамінів.

10г білка міститься в такій кількості сирих продуктів: яловичина – 65г; баранина – 70г; печінка – 65г; курятина – 55г; ковбаса варена – 100г; оселедець жирний – 60г; молоко – 260г; хліб житній – 200г; хліб пшеничний – 100г; картопля – 600г; капуста – 700г;.

Дуже потрібні організму й жири. Причому співвідношення жирів рослинного і тваринного походження має сягати 1:4 або 1:5. Наприклад, достатньо вживати щодоби 16-20 г., рослинних жирів і відповідно 90-100г., тваринних.

Але ви повинні знати, що надмір жирів в організмі затримує ріст, знижує стійкість до інфекційних захворювань, порушується обмін речовин, може призвести до ожиріння. Але щоб його не сталося, ми повинні знати, в яких продуктах міститься певна кількість жиру. І самому можна робити обрахунки.

Ось у якій кількості продуктів міститься 10г. жиру: вершкове масло – 13г, топлене масло – 11г; сметана – 35г; яйця (2 штуки); яловичина – 100г.; курятина – 80г; сердельки- 55г; корон – 300г; грецький горіх – 18г; олія соняшникова 11г; маргарин 13г.

Важливим компонентом їжі є й вуглеводи , вони компенсують більш половини добової енергії в організмі, а також входять до кожн7ої клітини. Тому й потрібно у 4 рази більше ніж білків й жирів. Прості вуглеводи – глюкоза, сахароза, фруктоза – мають енергетичне значення, складні – крохмаль, клітковина – сприяють нормальному травленню їжі в організмі і обміну речовин.

Надмірне вживання цих компонентів викликає алергію, порушує обмін речовин, розвивається схильність до ожиріння та до інфекції.

50г. вуглеводів міститься у такій кількості продуктів: житній хліб - 120г, пшеничний хліб – 110г, печиво – 95г, крупа гречана і вівсяна – 80г,

Пшоно – 75г; макарони – 70г; горох, квасоля – 100г; буряк – 490г; картопля – 250г; морква – 600г; капуста -790г; сухофрукти: абрикоси – 85г; виноград – 60г; яблука -90г; мед – 65г; цукор 52г; молоко – 600г;

П’ять відсотків тіла – це мінеральні компоненти: кальцій, калій, натрій, магній, залізо, фосфор, йод, еммнк. Вони - будівельні матеріали кісток. Чимало мінеральних компонентів є у м’язових тканинах, легенях, мозку, нирках, крові. Потреба в них залежить від віку людини. Школярі найбільш потребують фосфору – щодоби від 2000 до 2500 мг кальцію 1200 – 1500мг (пропорція в організмі цих речовин така 1: 1,5 чи 1:2). Дуже важливим для життєдіяльності організму є й вітаміни. Вітамін А- то „еліксир зростання й зору. Вітаміни С і В беруть активну участь у розвитку організму, обміні білків і вуглеводів, підвищують стійкість до інфекцій. Кожний вітамін А В С Д Е К Р і інші відіграють важливу роль у збереженні здоров'я. А тому нам необхідно збагачувати і урізноманітню їжу.

Ми з вами повинні пам’ятати, що вітамін А до організму людини потрапляє в готовому вигляді лише з продуктами тваринного походження, найбільш його в печінці риб і яловичині; трохи менше – молоці, сметані, варениках, маслі, яєчному жовтку. В рослинних продуктах містяться провітаміни А – каротин, найбільше його в свіжих овочах і фруктах. Добова потреба вітаміну А – 1,5мг, каротину – 3мг.

Надмірне вживання вітаміну А шкідливо для організму , через деякий час починає свербіти шкіра , випадає волосся , людина стає дратівливою , болі голови . Більш стимулюючим є вітамін С . Він може знешкоджувати дифтерію туберкульозну дизентерію та інші мікробні отрути . Нестача спричиняє ряд захворювань . Людині достатньо 70-100 мг. Аскорбінової кислоти (С) , надходить лише з продуктами ,найбільше його у шипшині, продуктах з городу ,яблуках лимонах . Важливу роль має дотримання режиму харчування. режим школярів з інтервалом у 4-5 годин .1 сніданок 7.30-8.00 2 після 2 уроків , обід о 14.00 , вечеря о 20.00 . В перервах між їжею не їсти фрукти овочі солодощі . Слід їсти супи , м’ясні, овочеві , круп’яні страви . На вечір легкі страви .

Не рекомендується у вечірній час їсти продукти, багаті на білки. Вони збуджують нервову систему, а тому ви довго не зможете заснути. Вечеряти необхідно за 1,5 – 2 години до сну. Слід пам’ятати, що переповнений шлунок не додасть здоров’я, їжа в шлунку не перетравлюється не засвоюється повністю. А надмірне розтягування стінок шлунка ослаблює м’язів шар, знижує його еластичність, живіт округлюється, випинається. А це, звичайно, аж ніяк не прикрашає хлопця чи дівчину.

Легкий голод – цілком нормальне відчуття перед обідом чи вечерею. Тому незалежно від апетиту слід вживати постійно одну й ту ж оптимальну кількість продуктів. Якщо ж енерговитрати помітно зросли, найкраще поїсти зайвий раз через 3 – 4 години.

Які продукти найдоцільніше вживати в раціон?

Для того, щоб меню було повноцінним і різноманітним, треба чергувати в ньому не лише м’ясні страви з рибними, молочними, рослинними, а й різні продукти в межах кожного їх виду, а саме гречану кашу з рисовою, манною, вівсяною. А це можна підрахувати, скільки білків, жирів, вуглеводів та інших поживних речовин містить ваш добовий раціон, чи компенсує він ваші енерговитрати. У цьому допоможе таблиця, у якій вказано скільки і яких продуктів доцільно вживати щодня.

Накреслити таблицю

Продукти

Загальна кількість

Білки

Жири

Вуглеводи

Енергетичний баланс у ккал

У грамах

Хліб пшеничний

200

14,0

1,4

99,8

480

Хліб житній

125

6,5

1,5

55,3

267,5

Макарони

70

7,55

0,91

54,4

262,9

Картопля

400

5,2

-

60,4

268

Овочі

400

4,73

-

22,7

112,9

Фрукти свіжі

100

6,2

-

10,1

42,0

Фрукти сухі

20

0,08

-

1,46

6,2

Кондитерські вироби

15

-

-

11,1

45,5

Як позбутися зайвої ваги? Як стати стрункою?

Норму власної ваги найпростіше визначити нескладною арифметичною дією: від кількості сантиметрів Вашого зросту відніміть число 100. Різниця й буде приблизним показником оптимальної ваги. Надмір ваги найкраще встановлювати разом з лікарем, з ним слід порадитися й про те, як позбутися зайвої ваги.

Адже в підлітковому віці ваше тіло — усе ще матеріал для майбутньої, остаточної комплекції. „Ідеали”, узяті з журнальних ілюстрацій західних видань, далеко не завжди відповідають здоров’ю, а то й здоровому глузду.

Що ж призводить до ожиріння?

Обмін речовин в організмі — процес складний. Але найпоширенішу причину ожиріння вбачають у звичці наїдатися на ніч, зловживати солодощами (100г звичайних карамельок дають організму понад 400 ккал, а тістечка, торти — в кілька разів більше), у відсутності режиму харчування, споживання продуктів з підвищеною калорійністю, малорухливому способі життя. Є випадки, коли ожиріння передається по спадковості. Найчастіше це в сім’ях, де вкоренився культ надмірного харчування і де спостерігається специфічне захворювання, зокрема ендокринної системи. В такому разі до лікаря слід звернутися.

Як же можна зменшити зайву вагу без шкоди для організму?

Найперша порада — частіше, активніше рухатись, щоб витрачати якомога більше енергії. Але в міру. Достатньо щодня робити гігієнічну гімнастику, допомагати батькам по господарству.

Корисно виконувати спеціальні фізичні вправи, бігати на свіжому повітрі, плавати. Дужа добре поєднувати все це з заняттями спортом, як зимовим так і літнім, його видами, бути активним на уроках фізкультури. Не варто спати вдень, варто звести до мінімуму перегляд телепередач та інші „сидячі” види дозвілля. Лікарі також призначають комплекс вправ лікувальної гімнастики.

А основне — строго дотримуватися режиму харчування. Особливо контролюйте вживання вуглеводів, що в організмі легко трансформуються в жири, рідше ласуйте цукром, варенням, медом, кондитерськими та мучними виробами. Менше вживайте тваринних жирів. За добу вживайте 1-1,5л рідини, 5-8г солі. Більше їжте овочів, фруктів. Але при цьому слід стежити, щоб не зменшувалась кількість білків у Вашому організмі.

Кiлькiсть переглядiв: 645

Коментарi

  • AnthonyCoara

    2017-11-14 00:49:16

    Very good postings. Thank you. canadianpharmaciesbnt.com pharmacy tech...