2013-11-22
Кобзар – це народний співець. Його іменем назвав Тарас Шевченко свою заповітну книжку. Струни кобзаревих дум звучать у моїй душі рядками поезій. Гортаю сторінки цієї книжки – і ось ці поетичні рядки мені найближчі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою,
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою,
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
***
Мені тринадцятий минало,
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Такими рядками я представляв свою роботу «Невідцвітне слово Кобзаря» 22 листопада на районному конкурсі творчих учнівських робіт «Сторінками Кобзаря».
Кучер Владислав,
учень 4 класу