Пам’яті жертв голодомору

2013-11-26

/Files/images/PB260505.JPG

Ти кажеш не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерна вимели до тла?
Як навіть вариво виймали із печі
І забирали прямо із горшків.
Окрайці виривали з рук малечі,
Із торбиночок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору, -
Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський морок світ нам затуляв!
Я бачив сам оту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш - не було голодомору?

23 листопада минає 80 років відтоді, як сталінський режим здійснив чергову, найжахливішу спробу знищити український народ. Проте пам’ять про цю гірку дату не забута.

Сьогодні вже доведено, що Голодомор 1932-1933 рр. – це геноцид, штучно організована акція проти українського народу, котрий не бажав бути слухняним елементом тоталітарної радянської машини. За різними підрахунками, загинуло від 4 до 10 млн. громадян, а це – населення цілих держав.

Нині є очевидним, що головною причиною Голодомору-геноциду стала політика тоталітарного сталінського режиму: фізичне знищення усіх класових та національних ворогів, тобто, людей, котрі мали свою думку щодо розбудови «світлого майбутнього». Головним аргументом такої політики став Голод: «Голодний – покірний».

Які наслідки має Голодомор для України?

В Україні майже не залишилося людей місцевого походження 1928-1933 р.н., більшість з них померли з голоду. Поляки абсолютно правильно пам‘ятають і шанують 20 тисяч своїх співвітчизників, котрих більшовики розстріляли у Катині. Однак, в Україні протягом голодного року кожного дня була така «Катинь».

Усе це ми маємо розуміти і пам‘ятати. Лише розум і добра пам‘ять можуть вберегти Україну від фатальних помилок. Ми повинні засвоїти цей жахливий урок через призму вивчення й осмислення Голодомору 1932-1933 рр. І зробити все, щоб не допустити повторення таких катастроф.

Інформаційно-пізнавальна година на цю тему відбулася в закладі 26 листопада. Учні 8 та 9 класів в серці кожного присутнього в залі запалили вогонь скорботи, пам’ять про тих, хто помер голодною смертю далекого 1933 року. Короткий кінофільм, пісня “Свіча“ у виконанні Оксани Білозір ще раз підтвердили істинність того, що український народ планомірно знищили прибічники сталінської системи. Обов’язок наш - пам’ятати про тих, хто став жертвою голодоморів та політичних репресій завжди.

БецманО.Г.,

педагог-організатор

Кiлькiсть переглядiв: 95

Коментарi