Із Шевченком у серці

2014-03-12

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Весна 2014… 200 років проминуло з того часу, як українська земля подарувала людству світового генія – Тараса Шевченка! Крізь століття ми чуємо безсмертний голос пророка:

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками?

Саме такими словами було розпочато свято, приурочене великому Кобзареві у Красилівському НВК. Учні, керовані вчителями української мови та літератури Грузинською О.О. та Кравець П.О., намагалися показати глядачам всю багатогранність творчої особистості великого українського поета, велич і неповторність творчої спадщини, відобразити актуальність творчості Кобзаря сьогодні.

Усі присутні у залі мали змогу почути крилате поетичне слово Кобзаря, яке лунало впродовж усього свята з уст учня І-М курсу Полотняка Б., котрий перевтілився в образ Тараса Шевченка.

Не можна було стримати сльозу, коли декламували вірші Кобзаря переможці та призери районного свята «Козацьке слово»: Вуйко Анна (8 клас), Пужко Іванна (9 клас), Альмужна Анна (4 клас).

Юні дослідники, учні 6-11 класів, підготували цікаві, змістовні розповіді про життєвий та творчий шлях великого Кобзаря. Певні періоди у житті Тараса було відображено за допомогою інсценівок, зокрема в образі маленького пастушка всі впізнали учня 6 класу Яструба Дмитра, а риси характеру сестри Іринки намагалася унаслідувати Кучер Анна (6 клас), а от дяка майстерно зіграв Дудник Роман (І-М курс). В образі Тараса-підлітка спробував себе Ткаченко Б. (8 клас), а його юну супутницю Оксану Коваленко зіграла Вуйко А. (8 клас).

Не можна не згадати й про ті приємні миттєвості, які, хоч і рідко, траплялися в житті поета, а саме – кохання.

Зворушливою була сцена зустрічі Ганни Закревської, котру зіграла Онищук М. (І-М курс), із Тарасом:

Якби зустрілися ми знову,

Чи ти злякалася б, чи ні?

Якеє тихеє те слово

Тоді промовила мені?

Душу огортав жаль, коли відбувалася розмова Т.Шевченка із селянами (Альмужний Є., Денисюк В. (ІІ-Т курс), Коваленко Л., Кучер Р. (9 клас)) та слідчим (Забудько М. (ІІ-Т курс)).

Протягом свята звучали музичні твори на слова Т.Шевченка, також глядачам було запропоновано переглянути фрагменти кінофільмів «Мій Шевченко», «Заповіт».

По закінченні дійства всі зрозуміли, що Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають у школі, а й те, чим живуть!

Ми вчимося у Тараса шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну мову, рідну матір…

Ми живемо із Шевченком у серці, а значить з надією на краще, з вірою у себе і свій народ!

Йдуть до нього люди, як до Бога.

Йдуть з усього світу на поклін.

Йдуть, хоч стежка стелиться терною.

Йдуть і йдуть без ліку і числа.

Щоб вогнем Тарасового слова

Очищати душі і тіла.

Грузинська О.О.,

вчитель української мови

та літератури