2018-03-07
Вітаємо Кононка Богдана, учня ІІ-М курсу (11-М класу), лауреата (ІІІ місце) районного дитячого конкурсу авторських поетичних творів "Я всім серцем люблю Україну свою". Бажаємо одинадцятикласнику нових творчих задумів, натхнення, віри в самого себе.
Літати
Так хочеться просто літати,
І крила розправити ввись.
Над краєм убогим кружляти,
Очима дивитися вниз.
І що б на дорозі не сталось,
Допоможе в усьому той бриз,
Якому всміхалися хмари,
Якого ворог не згриз.
Та гучно подякувать Богу,
Що я на землі народивсь.
Підлетіти близько до сонця,
І стрімко падати вниз.
Зустріти на щастя веселку,
Радіти їй, як колись.
Подякувать мамі і тату,
Що я на світі з᾿явивсь.
Україна
Мати моя Україна,
Кров᾿ю омита трава,
Залишилась від тебе руїна,
Слави і волі нема.
Залишили нас наші герої,
Мами моєї сини.
Мати моя Україно,
Ти ж бачиш їхні сни!
Про мене...
В своїх віршах описую життя,
В своїх піснях оспівую кохання.
Моє життя - муза майбуття,
Моя стежина - перша і остання.
Ой ріка
Ой ріка, моя ріка,
Зеленіють гори.
Там стоїть, як одинак,
Ясен в чистім полі.
Там, за небокраєм, -
Золоті покоси,
Чарівні берізки
Розпускають коси.
Журавлі літають,
Голосно голосять.
І чарівним риком
Колоски колосять.
***
Струмок веселий ніби ще дитя.
Він сміється - і сміюся я.
А вода його, ніби та сльоза,
Вона ллється - і за нею моя.
"Скажи, струмочку, що це за життя?
Чому пов᾿язаний з тобою я?"
Він хвилю підійняв сповна
І голосно сказав: "Душа!"
Прохання солдата
Зустрінь мене, мамо, з далеких доріг,
Візьми шматок хліба, прийми на поріг.
Подякуй же Богу, що я не поліг,
Де ворог чатує, де холод і сніг.
Прийду і впаду тобі я до ніг,
Хочу бачити мамо твій сміх.
Прогнати ту зиму, що капає з стріх,
Плекати й навчати діток своїх.