• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

/Files/images/kartinki/lln.png


Сторінку для вас веде Забудько О.М., соціальний педагог


Запобігання і протидія булінгу

Жертва у дитячому колективі. Як навчити школяра протидіяти булінгу

Найголовніший захист від булінгу – це нормальна соціалізація дитини в тому середовищі, де вона постійно знаходиться.

Булінг – відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Для простоти розуміння спочатку використаємо більш знайому термінологію: наприклад, коли ми дивимося на мафін, ми всі розуміємо, що це кекс, так і з булінгом – це цькування або гноблення дитини з боку інших дітей (однолітків, старших, груп дітей) або дорослих.

Кожен, хто навчався в колективі, брав участь у цьому процесі в одній із трьох сторін: був жертвою, агресором або спостерігачем. Немає у світі людини, якої б не торкнулася ця проблема. І хоча в більшості випадків дитина просто переростає це, іноді наслідки булінгу можуть призводити до серйозних психологічних травм, слугувати фактором, що призвів до самогубства.
То що ж таке булінг? Булінг – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування і т.п.) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Хто обирається жертвою знущань? Хто приймає участь в цьому процесі? Чому жертва не може дати відсіч агресорам? З чого починається булінг? Розглянемо ці питання, для кращого розуміння способів протидії.
Отже, жертвою боулінгу може стати будь-хто. Звісно є групи ризику, які більш схильні до такого впливу, як правило це діти, які чимось відрізняються від соціальної групи, в якій вони знаходяться: розумові характеристики, соціальний статус, расова приналежність, фізичні вади, належність до певної субкультури, психологічна слабкість, соціальна інертність та багато іншого.
Тобто, якщо ваша дитина гарно навчається, фізично здорова і розвинена, гарно виглядає, ви забезпечуєте її усім необхідним і вона знаходиться в соціальній групі, що відповідає вашому соціальному статусу, це ні в якій мірі не гарантує її безпеку.

Коли жертва обрана, вступає в дію складний соціальний механізм, в якому задіяні набагато більше людей ніж здається на перший погляд. Очевидні учасники – агресор і жертва. Як правило жертва – це окрема особа, а агресор – група. Менш очевидна сторона – свідки, люди, які бачать і не приймають ніяких дій, або їх дії непродуктивні. До цієї сторони можуть належати як члени групи, в якій все відбуваються, так і сторонні спостерігачі, в тому числі дорослі (педагоги, вихователі, батьки, психологи). І четверта сторона, про яку часто забувають, – це люди які не бачать, що відбувається. Це всі ті, хто з тих чи інших міркувань ігнорує наявність проблеми в цілому, в результаті чого в конкретних випадках навіть не усвідомлюють ні її наявності, ні потенційних наслідків. Як правило, це люди недостатньо інформовані, саме на них розраховані більшість соціальних проектів в мережі інтернет. Важливим елементом такої інформаційної кампанії є не тільки спроба донести до батьків, що їх дитина може страждати від булінгу, а й те, що їх дитина, їх янголятко, може виступати в ролі агресора або мовчазного свідка.

Отже перший захист і одночасно зброя проти булінгу – це інформація. Інформація може бути використана у декілька способів і на різних етапах проблеми.
Перший етап – це усвідомлення проблеми як небезпеки, яка може вразити наших дітей.

Другий етап – отримання і донесення інформації до дитини. Дуже важливий і складний етап, особливо, якщо дитина вже є жертвою цькування, а ви цього не помічали. Нормальне, щоденне спілкування з дитиною про її досягнення і проблеми - єдиний спосіб долучитись до її соціального життя та проблем. Прямі питання дуже часто не дають тих відповідей, які ми очікуємо, тому варто підтримувати постійне, ненав’язливе спілкування, високий рівень взаємодовіри і постійно спостерігати за змінами настрою і поведінки дитини. Тоді у разі виникнення проблем є шанс вирішити їх на ранніх етапах.

Однак не варто вважати, що спілкування потребують лише жертви булінгу. Усі сторони цього процесу знаходяться у постійному стресі. Мовчазні свідки страждають від страху і невизначеності, адже залишатись емоційно інертними в такій ситуації діти практично не здатні. Не будучи здатними дати адекватну оцінку ситуації, що склалася, свідок може отримати серйозну психологічну травму, адже більшість свідків також не діляться ні з ким подібною інформацією, побоюючись осудження, необхідності брати відповідальність за свою бездіяльність або наслідків за втручання у ситуацію.
Що стосується агресорів, як лідерів, так і тих, хто їх підтримує, ці діти є психічно неврівноваженими і травмованими, з порушенням базових принципів соціалізації. Вони також потребують інформації для того, щоб навчитись самостверджуватись в продуктивній формі не принижуючи інших і не завдаючи нікому шкоди. В більшості випадків такими дітьми рухають страх, комплекси та проблеми в сім’ї. Дуже рідко це реальні психічні розлади, принаймні на початкових етапах подібної поведінки.
На жаль, з боку дітей, що потрапляють під чиєсь цькування іде дуже слабка інформаційна віддача, в першу чергу, тому що вони не знають до кого звернутися. Батьки і педагоги можуть втрутитися, але це втручання іноді навіть погіршує ситуацію, оскільки не є цілеспрямованим. У більшості ж випадків все закінчується фразою «Будь розумніший і не звертай уваги», в результаті чого дитина замикається в собі і вже по допомогу не звертається.


Поради, як запобігти булінгу в школі

У багатьох школах встановлені правила з метою запобігання проявам булінгу. Хоча ці правила й важливі, але вчителям і батькам потрібно пам'ятати, що людей змінюють не правила, а люди.

Молоді люди, які відчувають труднощі з соціальною взаємодією, не розвивають нових навичок, тому що змушені підкорятися встановленим правилам. Однак діти, схильні домінувати й контролювати інших, не відмовляються від своєї поведінки тільки через те, що цього вимагають правила. З іншого боку, дослідження показують, що розвиток у дітей певних навичок може сприяти проявам соціальної поведінки, знижує рівень стресу, розвиває більш доброзичливе ставлення до вчителів і однокласників, а також підвищує успішність. Відповідно, систематична робота зі школярами в даному напрямку може запобігти проявам булінгу в класі.

Розглянемо докладніше, які соціальні та емоційні навички потрібно розвивати в дітей для запобігання булінгу.

1. Управління емоціями

У всіх дітей є почуття, але деякі діти не можуть з ними справлятися. Досить часто діти бувають настільки сповнені сильними почуттями злості, смутку, страху або фрустрації, що це проявляється в їх тілі. Ми всі бачили ці ознаки: червоне обличчя, сльози, тремтіння в тілі, стиснуті кулаки, крик, агресивна поведінка. Дітям необхідно навчитися управляти сильними почуттями. Для деяких це вимагає більше часу й більш чіткого керівництва, ніж для інших.

Діти, схильні до булінгу, і ті, хто стає його жертвами, повинні розвинути навички стресостійкості й навчитися контролювати свої імпульси, використовуючи різні методи саморегуляції.

2. Емпатія

Емпатія - це здатність зрозуміти, як інша людина думає, що відчуває в конкретних ситуаціях. Важливо розвивати в дітей почуття емпатії, тому що діти, схильні до булінгу, отримують соціальну винагороду за свою поведінку : почуття влади й контролю над оточенням, підвищену увагу до себе, високий соціальний статус і т. ін. Таким чином, вони можуть не звертати уваги на шкоду, яку завдають своїм жертвам.

Розвиток у дитини навичок емпатії допомагає запобігти булінгу, тому що дані навички вчать дітей ставитися до однолітків по-людськи, а не як до засобу здобуття популярності в класі. Розвиток емпатії допомагає дітям розуміти, як думають і що відчувають їх однолітки.

3. Вирішення проблем і подолання конфліктів

Щоб запобігти проявам булінгу в класі, не потрібно оберігати дітей від усіляких конфліктів. Конфлікти - це природна частина взаємин між людьми. Зокрема, розбіжності можуть бути конструктивними, оскільки допомагають побачити ситуацію з різних сторін. Тому потрібно розвивати у школярів навички вирішення проблем, щоб вони могли самостійно управляти неминучими конфліктами, проявляючи повагу до співрозмовника. Дослідники стверджують, що навички вирішення проблем краще допомагають запобігти булінгу, ніж відповідні емоційні реакції.

4. Упевненість у собі

Упевнена в собі людина виражає свої думки й почуття без звинувачень і з повагою до тих, хто її оточує. Агресія, яка є причиною булінгу, руйнує стосунки, тому що вона спрямована на те, щоб завдати болю або знецінити інших. У той же час упевненість у собі дозволяє людині спілкуватися у відкритій і поважній манері й таким чином дозволяє зміцнювати позитивні взаємини між людьми. Коли діти розвивають упевненість у собі, вони можуть краще спілкуватися, обговорювати конфлікти, протистояти тиску з боку однолітків, задовольняти свої потреби й ефективно взаємодіяти з однолітками та дорослими.

5. Здатність до дружби

У дітей шкільного віку дружба створює потужне почуття причетності. Щоб запобігти булінгу в класі, необхідно розвинути в дітей як навички встановлення дружби, так і здатність правильно вибирати друзів. Тому здатність до дружби можна розглядати як два взаємопов'язані компоненти:

- установлення дружніх взаємин. У багатьох дітей уміння заводити друзів з'являється саме по собі, однак у деяких це викликає труднощі. Якщо в дитини немає друзів, вона позбавляє себе можливості розвивати здорові соціальні навички й навчитися ефективно взаємодіяти з однолітками. Згодом вона потрапляє в замкнене коло відкидання й соціальної ізоляції.

Уміння встановлювати дружні взаємини важливе не тільки для дітей, які піддаються булінгу, але і для всіх інших дітей. Це допомагає їм контролювати свої взаємини з тими, хто їх оточує.

- уміння правильно вибирати друзів. Багато дітей сприймають школу як вороже середовище, де неможливо сформувати з ким-небудь дружні стосунки. У шкільній соціальній ієрархії висока конкуренція, і деякі діти вдаються до булінгу, щоб зайняти в ній більш високе місце. Один із способів цьому запобігти - навчити школярів встановлювати дружні взаємини з однолітками поза школою. Вчителі та батьки повинні заохочувати дітей у тому, щоб вони спілкувалися з однолітками на ігровому майданчику, у спортивних секціях або різних гуртках. Коли дитина зробить перший крок на шляху до дружніх взаємин, батьки та вчителі повинні допомогти їй у цьому.

Зокрема, щоб навчити дитину встановлювати дружні взаємини, батьки повинні навчити її правильно вибирати друзів. Маленькі діти вибирають собі друзів інтуїтивно: вони вирішують, з ким гратися, ґрунтуючись на тому, хто любить такі ж ігри, як і вони самі, хто добрий до них тощо. Однак, коли дитина дорослішає, її соціальна динаміка стає більш складною, а мотивація в пошуку друзів змінюється. Часто школярі вибирають собі друзів за соціальним статусом. Дитина може керуватися такою логікою:

«Вона популярна, і якщо я буду з нею дружити, я теж стану популярною» або навпаки;

«Мені вона подобається, але вона не виглядає круто. Якщо я буду з нею спілкуватися, усі подумають, що я «ботан», тому я не буду з нею дружити».

Дитина може навіть виправдовувати токсичні взаємини, наприклад:

«Так, вона погано до мене ставиться. Вона ображає мене й висміює перед іншими. Але якщо я не буду дружити з нею, мені ні з ким буде спілкуватися, тому я просто змирюся з цим».

Сумно, що в підлітковому віці діти втрачають інстинкт, який дозволяв їм знаходити друзів у молодшому віці. Багатьом із них потрібен тривалий час, щоб знову набути впевненості в собі й вибирати друзів, виходячи з особистісних якостей, а не соціального статусу людини. Батьки можуть допомогти в цьому дитині, допомагаючи побачити токсичні взаємини та впливаючи на її мотивацію в пошуку друзів. Довірливий діалог батьків з дитиною з приводу того, як правильно шукати друзів, навчає її робити правильний вибір.

Розвиток вищевказаних навичок у школярів допомагає створити позитивну атмосферу в класі, запобігає проявам булінгу, а також має позитивний ефект протягом усього життя дитини. Тому потрібно проводити зі школярами систематичну роботу в цьому напрямку, починаючи з молодших класів.


Відповідальність осіб причетних до булінгу

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії боулінгу (цькуванню)» 18 грудня 2018 року
№ 2657-VIII.

Відповідальність за булінг згідно з ст. 173-4 про адміністративні правопорушення:

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

- тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

  • тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Вчинення малолітніми, або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею, -

  • тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку»

Порушення

Вік

Хто несе відповідальність

Розмір штрафу

Громадські роботи

Булінг дітьми

До 14

Батьки

850-1700 або

20-40 годин

14-16

Батьки

850-1700 або

20-40 годин

Понад 16

Діти

850-1700 або

42 години

Булінг дорослими

Понад 16

особисто

850-1700 або

42 години

Повторний або груповий булінг

14-16

Батьки

1700-3400 або

40-60 годин

Понад 16

Особисто

1700-3400 або

40-60 годин

Приховування булінгу

Керівне закладу

850-1700 або

Виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку

Протоколи за вчинення цього порушення уповноважені складати органи Національної поліції України, а притягувати до адміністративної відповідальності будуть місцеві суди .

Щодо кримінальної відповідальності :

Оскільки нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням), оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо, тому, у цьому випадку правопорушник нестиме відповідне кримінальне покарання без додаткового зазначення про це у Кодекс України Про адміністративні правопорушення.


ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ

Організації, які займаються проблемами булінгу в Україні

Тематика

UNICEF

інформування батьків та дітей про булінг та

протидія йому

Благодійний фонд "Kiddo"

протидія булінгу

Громадська організація "Студена"

недискримінаційне навчання

Український інститут дослідження екстремізму

дитяче насилля

ЖІНОЧИЙ КОНСОРЦІУМ УКРАЇНИ

Попередження та подолання насильства в

дитячому середовищі

Український фонд "Благополуччя дітей"

Вчить дитину захищати себе

Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна"

протидія насильству в сім'ї та школі


КОНТАКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ

Громадська організація «Ла Страда – Україна»

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)

Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

Національна поліція України

CALL – ЦЕНТР Гаряча лінія 0 800 50 02 02 (безкоштовно із стаціонарних і мобільних телефонів)

Громадська організація «Студена»

099 266 54 23 Настя Мельниченко

Благодійний фонд «Kiddo»

38 (056) 732-03-03

Український фонд «Благополуччя дітей»

38 (044) 537 20 16

Кiлькiсть переглядiв: 165

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Січень 2020 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031