• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• ПРОЗОРІСТЬ ТА ІНФОРМАЦІЙНА ВІДКРИТІСТЬ ОЗО
• Антибулінгова політика

АНТИБУЛІНГОВА ПОЛІТИКА

Опорного закладу освіти «Красилівський академічний ліцей» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області

ВСТУП

Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ, є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу (цькування) та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:

· взаєморозуміння;

· взаємоповага;

· дружня атмосфера;

· пріоритет прав людини;

· толерантність;

· постійний розвиток;

· активна життєва позиція;

· здоровий спосіб життя;

· людяність;

· порядність;

· повага до приватного життя;

· мир;

· єдина країна.

Засади антибулінгової політики

Антибулінгова політика стосується кожного у опорному закладі освіти та його філії. ЇЇ засади:

- будь-які прояви булінгу (цькування) є неприпустимими;

- кожен має почуватися захищеним;

- надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування);

- будь-які прояви булінгу (цькування) будуть розглядатися дуже уважно та серйозно;

- постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики;

- успішність виконання антибулінгової програми – це питання кожного у закладі освіти.

З огляду на те, що створення концепції нового освітнього простору є надзвичайно складним завданням, у опорному закладі освіти та його філії

створено та схвалено «Кодекс безпечного освітнього середовища» (КБОС) згідно з положеннями та принципами Меморандуму співпраці між усіма учасниками освітнього процесу: педагогами, учнями та батьками.

Головною метою КБОС у опорному закладі освіти та його філії є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).

Розділ І

ЗАВДАННЯ КОДЕКСУ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (КБОС)

Маючи на меті створити безпечний освітній простір, у опорному закладі освіти та філії чітко сформулювані та зазначені завдання, які регламентують засади КБОС, а саме:

1. Визначити поняття «булінгу» та його видів; виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу.

2. Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психолога, батьків на освітнє середовище школи.

3. Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу згідно з Угодою.

4. Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу (цькування).

5. Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації ОЗО, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.

Розділ ІІ

БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ)

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг (цькування) проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Стаття 1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Стаття 2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Стаття 3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапези за обіднім столом, гри, занять спортом чи громадської діяльності.

Стаття 4. Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось із використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Розділ ІІІ

РЕАГУВАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ)

Правила, що регулюють відносини між адміністрацією опорного закладу освіти та його філії, педагогічним колективом, здобувачами освіти, батьками та місцевою громадою прописані в Меморандумі співпраці між усіма учасниками освітнього процесу: педагогами, учнями та батьками, що був прийнятий загальними зборами (форма проведення: онлайн) від 28 серпня 2020 року (протокол № 2). У цьому розділі запропоновано реагування та протидія булінгу.

ПОРЯДОК

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) в опорному закладі освіти та його філії

Загальні питання

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування).

3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники опорного закладу освіти, його філії та інші особи.

4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.

5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору опорного закладу освіти.

2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).

3. Заяви, що надійшли на електронну пошту опорного закладу освіти, отримує секретар-друкарка, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.

4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор опорного закладу освіти або його заступник.

5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).

6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному вебсайті закладу.

7. Датою подання Заяв є дата їх прийняття.

8. Розгляд Заяв здійснює директор опорного закладу освіти з дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

1. Відповідальною особою призначається працівник опорного закладу освіти з числа педагогічних працівників.

2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора закладу освіти.

3. Відповідальна особа призначається наказом директора опорного закладу освіти.

4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному вебсайті опорного закладу освіти.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

1. За результатами розгляду Заяви директор опорного закладу освіти видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.

2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.

3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор опорного закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.

4. Комісія створюється наказом директора опорного закладу освіти.

5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, директор опорного закладу освіти та інші зацікавлені особи.

6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.

7. Якщо Комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор опорного закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей та сімʼї.

8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний із цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що директор опорного закладу освіти має повідомити постраждалого.

9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей та сімʼї з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

11. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику опорного закладу освіти про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.

2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом одного робочого дня з дати подання Заяви.

3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом трьох робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.

4. За результатами розслідування протягом одного робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату, але не пізніше ніж через 3 робочі дні після створення Комісії.

5. Директор опорного закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей та сімʼї про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

Реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор опорного закладу освіти:

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службі у справах дітей та сімʼї про випадки булінгу (цькування) в опорному закладі освіти та філії;

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2. Заходи здійснюються заступником директора з навчально-виховної роботи у взаємодії з практичним психологом чи соціальним педагогом опорного закладу освіти та затверджуються директором закладу освіти.

3. З метою виконання Заходів можливе запровадження консультаційних годин у практичного психолога, створення скриньки довіри, оприлюднення телефонів довіри.

Відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту: «Стаття 173 п.4 . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником опорного закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку».

Розділ IV

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно-правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.

4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.

5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

7. Батьківські збори – це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.

8. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

9. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

10. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Розділ V

МОНІТОРИНГ КОДЕКСУ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (КБОС)

Моніторинг за реалізацією антибулінгової політики

1. Директор опорного закладу освіти та філії призначає уповноважену особу за реалізацію антибулінгової політики.

2. Призначена особа відповідає за реалізацію антибулінгової політики, реагування на будь-які сигнали щодо її порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгової політики.

3. Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог антибулінгової політики працівниками закладу освіти. Зразок анкети для проведення моніторингу наведено в Додатку .

4. Під час проведення такого загального моніторингу працівники ОЗО та його філії можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території опорного закладу освіти та філії.

5. На основі результатів анкет працівників опорного закладу освіти та філії відповідальна особа має підготувати звіт та передати його директору. Враховуючи результати моніторингу, директор опорного закладу освіти повинен внести необхідні зміни до антибулінгової політики та повідомити про них працівників.

Функціональні обов’язки відповідального за моніторинг дотримання положень Кодексу безпечного освітнього середовища (КБОС)

1. Отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них.

2. Проведення не рідше, ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог КБОС та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо (зразок додається). Під час проведення такого загального моніторингу працівники опорного закладу освіти та філії мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу освіти.

3. Надання пропозицій щодо внесення можливих змін у КБОС.

4. Підготовка звіту за результатами анкет працівників закладу освіти та подання його директору закладу освіти. Враховуючи результати моніторингу, директор опорного закладу освіти повинен внести необхідні зміни до КБОС та повідомити про них працівників.

5. Консультування працівників ОЗО та філії щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини.

6. Роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень КБОС, надання інформації щодо їх змін.

7. Інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, соціальні служби.

Показники виконання вимог антибулінгової політики.

Опорний заклад освіти запровадив та виконує антибулінгову політику.

1. У опорному закладі освіти та філії запроваджено реалізацію антибулінгової політики, яка містить принципи захисту дітей від насильства.

2. Стратегія і відповідні принципи захисту дітей дотримуються всіма працівниками закладу освіти.

3. Стратегія визначає такі питання:

• порядок повідомлення та втручання, де поетапно зазначено, що слід робити, коли дитина стала жертвою насильства або її безпеці загрожують незнайомі люди, члени родини чи працівники закладу освіти;

• правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;

• правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;

• правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.

• принципи безпечних відносин між працівниками закладу освіти та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.

4. У закладі освіти затверджено документ під назвою «Кодекс безпечного освітнього середовища опорного закладу освіти «Красилівський академічний ліцей», який затверджено рішенням педагогічної ради 29.10.2020 протокол № 3.

Опорний заклад освіти проводить навчання своїх працівників із питань захисту дітей від насильства та надання їм допомоги в небезпечних ситуаціях.

1.Усі працівники опорного закладу освіти та його філії ознайомлені з антибулінговою політикою.

2.Усі працівники опорного закладу освіти та його філії знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).

3.Класні керівники пройшли інструктаж із питань запобігання випадкам знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.

Опорний заклад освіти проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту дітей від насильства.

Виконання вимог означає:

1. На вебсайті опорного закладу освіти для батьків є вся необхідна інформація з таких питань:

· виховання дітей без застосування насильства;

· захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі Інтернет;

· можливості для вдосконалення навичок виховання;

· контактні дані установ, які надають допомогу в складних ситуаціях.

2. Усі батьки ознайомилися з антибулінговою політикою.

Показники виконання вимог стандарту:

· кількість батьків, ознайомлених з антибулінговою політикою

У Опорному закладі освіти дітей навчають, які права вони мають і як вони можуть захистити себе від насильства.

1. У опорному закладі освіти та його філії на годинах спілкування організовано заняття для дітей із питань прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).

2. Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства і зловживань.

3. Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання допомоги в складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді на сайті гімназії.

Опорний заклад освіти проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту дітей.

1. Прийняті правила та процедури для захисту дітей переглядаються щонайменше один раз на рік.

2. У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту дітей у опорному закладі освіти проводяться консультації з дітьми та їхніми батьками (опікунами).

3. Щорічно готується внутрішній звіт про виконання у опорному закладі освіти антибулінгової політики.

Заключні положення

1. КБОС закладу освіти стає чинним у день його оприлюднення.

2. Оприлюднення документа має відбутися таким чином, щоб він був доступний усім працівникам опорного закладу освіти та його філії шляхом оприлюднення на вебсайті ОЗО .

Додаток

до антибулінгової політики

Анкета «Моніторинг дотримання положень КБОС»

	Так	Ні
1. Чи знаєте Ви правила та положення КБОС?	□	□
2. Чи знайомі Ви з процедурою дій, коли є підозра на існування загрози для безпеки дитини?	□	□
3. Чи знаєте Ви, як реагувати на загрозу безпеці дитини?	□	□
4. Чи помітили Ви будь-які порушення положень Кодексу безпечного освітнього середовища іншими працівниками Вашого закладу освіти?	□	□
5. Чи є у Вас зауваження або пропозиції (зокрема, щодо внесення змін) стосовно Кодексу безпечного освітнього середовища?	□	□

Коментарi