«Важковиховуваними» називають дітей, які систематично порушують встановлені норми поведінки, які з відразою ставляться до навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.
Складність дітей полягає не в їхній поведінці, а у важкості роботи з ними для вчителів.
До категорії «важких» дітей відносяться:
• Учні з фізичними недоліками;
• З психологічними вадами;
• Хворобливі діти, які страждають розладами нервової системи;
• Педагогічно занедбані діти;
• Діти, із тимчасовою затримкою психічного розвитку;
• Діти із порушеннями у сфері спілкування;
• Діти із пониженою, або підвищеною емоційною реакцією;
• Діти із неправильним розвитком вольових якостей.
http://image.slidesharecdn.com/random-160306134058/95/-4-638.jpg?cb=1457271954 «Погана поведінка учнів» - це поняття доволі розмите. Точніше – це поведінка, яка не подобається оточуючим. Існують певні передумови поведінки учнів:
- учень вибирає певну лінію поведінки, відповідно до ситуації;
- поведінка учнів підпорядкована загальній меті, а саме, відчувати себе частиною шкільного життя, частиною колективу;
- порушуючи поведінку, учень усвідомлює, що робить поганий вчинок, при цьому він може не усвідомлювати, що за його поведінкою приховано один із 4-х мотивів: привертання уваги, уникнення невдачі , помста, влада (контроль ситуації).
Основні напрями роботи вчителя з важкими підлітками:
1. Профілактика
- зняття причин, що викликають відхилення в розвитку особистості. Є такі групи методів профілактики:
- стимулювання і мотивування навчально-пізнавальної діяльності;
- організація життя і діяльності учнівського колективу;
- спілкування і взаємодія вчителя з підлітком;
- стимулювання активності підлітка;
- психолого-педагогічна пропаганда.
2.Діагностика:
а) педагогічно запущених підлітків (виявлення характеру прояву порушення розвитку особистості, пізнавальної, емоційної-вольової сфери, поведінки і спілкування; виявлення шкільних причин);
б) сім'ї.
3.Корекційна робота.
Основою корекції є активне залучення підлітків до різних видів діяльності, де вони могли б зарекомендувати себе з найкращого боку. На початковій стадії корекції слід залучати важких підлітків до таких видів діяльності, які їм легко даються. З часом завдання повинні ускладнюватися. Потрібно дотримуватися принципів помірного дозування, поетапного ускладнення, систематичного контролю.
Вчитель повинен опиратися на тих людей, які мають вплив на підлітка; знати міру свого впливу на особистість; враховувати позицію учня в класному колективі; працювати з важким підлітком через колектив; створити для цього належну обстановку. Він повинен не розділяти навчання і виховання; узгоджувати різні виховні впливи; організовувати спільне дозвілля, яке сприятиме накопиченню спільних емоцій, пошуку спільних переживань; опиратися на позитивне в особистості дитини; врахувати її вікові та індивідуальні особливості; поєднувати психологічні й педагогічні методи впливу.
Ефективність роботи з важкими підлітками залежить від раціонального добору методів та засобів виховного впливу на кожну особистість. Індивідуальний підхід передбачає:
1. Глибоке вивчення особистості важкого підлітка. Вчитель повинен знати рівень розвитку підлітка, життєву позицію, його позитивні можливості.
2. Розробку індивідуальної програми виховання учня, добір найефективніших засобів і методів впливу. Вчитель повинен знати механізми переконання, формування адекватної самооцінки, особливості впливу на розвиток пізнавальної і моральної сфери особистості, комунікативних і поведінкових навичок підлітка; сприяти розвитку навичок самопізнання і самовиховання.
3. Залучення до певного виду діяльності, в якому важкому підлітку гарантований успіх. Створення умов спільної діяльності, де можна блокувати агресивність та інші негативні прояви поведінки підлітка.
4. Тісна взаємодія з сім'єю: ознайомлення батьків з віковими особливостями, допомога у розв'язанні конфліктних ситуацій, розробка спільних дій.
Підготувала соціальний педагог Красилівського НВК Забудько О.М.
Поради вчителю
Здається все добре зрозуміло, але як цього досягти вчителю? Пропаную вам принципи спілкування з агресивними дітьми.
Ø Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні способи у виправленні агресивності.
Ø Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.
Ø Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій гнів, не надаючи йому форму погроз та звинувачень.
Ø Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло.
Ø Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
Ø Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.
Ø Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.
Ø Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях.
Підготувала соціальний педагог Красилівського НВК Забудько О.М.