2018-12-13
13 грудня одне із великих та улюблених свят – день Святого Андрія Первозванного, або як у народі називають свято Калити. Народні традиції міцно переплелися з релігійними та дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «Андріївські вечорниці». Готувалися до них у складчину. До однієї господині заносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю, адже пилипівський піст. І обовʼязково пекли калиту – найвеличнішу ознаку свята. Печуть калиту із прісного тіста у вигляді тонкого коржа, посередині з отвором, адже рік
зменшився. Прикрашають родзинками, маком. Старші дівчата цього вечора ворожили на заміжжя: чи швидко їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали, якою буде погода.
13 грудня, на Андрія, до шкільної бібліотеки завітали учні початкових класів, щоб разом із нами повернутися в минуле та відчути красу цих обрядів. Свято вдалося, особливим на ньому виявився ритуал з кусання калити. Головні герої Калитинський і Коцюбинський. Завдання Калитинського -розсмішити Коцюбинського, якщо розсмішить, той калиту кусати не буде. Його вимажуть сажею. Якщо ні, то має право калиту кусати.
Всі учні 1-4 класів взяли участь у цьому обряді та скуштували нашої свіжовипеченої, смачної калити. На Андрія обовʼязково треба відкусити шматочок від сонячної калити, щоб на той рік стати здоровішим і сильнішим.
Калита, калита, солодка була,
Тебе ми наїлися, від сонця нагрілися.
З красною вас Калитою!
Свято Андрія свідчить про розум, мудрість, щедрість нашого народу. Метою заходу було надати можливість дітям відчути себе справжніми акторами та залучити їх до святкування цього дійства в Україні.
Марчук А.М., бібліотекар